28 лютого 2008 року на черговому засіданні Президії НАН України члени Президії НАН України та запрошені заслухали доповідь директора Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України академіка НАН України Б.В.Буркинського про наукову та науково-організаційну діяльність установи за 2004-2010 роки, в якій були висвітлені основні результати наукових досліджень Інституту за визначений період.

      В центрі уваги фахівців Інституту – системний аналіз і проробка глибинних явищ, що відбуваються на всіх рівнях ієрархічної структури господарювання, розробка надійної теорії структурних зрушень економіки на регіональному рівні, що гарантує соціально-економічний прогрес, розробка відповідних механізмів регулювання ринкової системи господарювання.

   Акцент у дослідженнях було перенесено на ефективне формування і використання ринкових відносин у розвитку морегосподарського комплексу України, розв’язання гострих проблем природокористування та рекреації розвитку відкритої економіки, наукового забезпечення мікроекономічних процесів.

    Багаторічний досвід економічних досліджень дозволив колективу Інституту здійснювати фундаментальні розробки, як в області макроекономіки, так і в області регіональної і мікроекономіки, на базі яких отримані практичні результати, які були реалізовані в різних сферах економічної діяльності, а також на регіональному рівні.

     В макроекономіці основна увага була зосереджена на проблемах трансформації економічних відносин в умовах транзитивної економіки і обґрунтування заходів по подоланню наслідків світової кризи в фінансовому та економічному секторах Українського суспільства.

    Особливо були відмічені головні науково-прикладні результати економіко-екологічної проблематики знаходять своє втілення на найвищому державному рівні.

    Назвемо деякі з них: проект Концепції переходу України до сталого розвитку (2006), проект «Національної Концепції впровадження та розвитку більш чистих виробництв і екологічних технологій на період до 2020 року» (2009), участь фахівців Інституту в розробці проекту Стратегії національної екологічної політики України до 2020 року (2009), Проекту Національної Програми досліджень і використання ресурсів Азово-Чорноморського басейну та інших районів Світового океану на 2009-2034 роки. В даний час вони розглядаються у вищих органах законодавчої влади як основа для прийняття відповідних законодавчих та нормативно-правових актів держави. Серед них також «Пропозиції щодо трансформаційних перетворень системи організації контрольно-інспекційних функцій у новій моделі управління природокористуванням» (2010).

     Реалії та протиріччя політичних реформ та економічних трансформацій дещо стримують впровадження багатьох розробок Інституту, але в даний час інтерес та суспільні потреби до них не тільки не знизилися, а навпаки, значно виросли.

     Регіональний аспект дослідження багатьох складних соціально-економічних проблем вимагає цілісного погляду і подання про напрямки, форми і методи розвитку економіки регіону. Саме це стало поштовхом до ініціативної розробки фахівцями Інституту стратегічних напрямів соціальне економічного розвитку Українського Придунав'я, яке в подальшому знайшло своє відображення у Державній Програмі комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2011 роки.

    Так, в рамках координації робіт з виконання цієї Програми Інститут проводить велику роботу з експертно-аналітичної оцінки та обґрунтування доцільності майбутньої господарської діяльності та режиму використання лиману Сасик на півдні Одещини. Підкреслимо, мова йде про об'єктивну та неупереджену оцінку ряду економіко-екологічних негативних явищ, що склалися в басейні цього унікального водного об'єкту в останні десятиліття, які прогнозувалися фахівцями Інституту ще в 80-90-х роках минулого століття. Не менш гостро стоять сьогодні питання щодо розробки та формування антикризових заходів управління економіко-екологічною безпекою морегосподарського об'єкта в Придунайському регіоні - функціонування нафтотерміналу у смт. Джурджулешти (Республіка Молдова), розвиток якого загрожує економічній безпеці України.

    З початку створення Інституту його фахівці беруть безпосередню участь у вирішенні регіональних економіко-екологічних проблем міста Одеси. Останнім часом Інститут ініціював розробку «Екологічної доктрини м. Одеси», «Концепції розвитку курортно-рекреаційного та туристичного комплексу м. Одеси». Вчені Інституту брали участь у роботі над «Стратегічним планом сталого розвитку м. Одеси». Нашими фахівцями проводяться економіко-екологічні експертизи і екологічний аудит територій, зокрема, такі дослідження виконані стосовно зони, прилеглої до лиману Сасик, зони Кучурганського водосховища, промислово-рекреаційної зони «Пересип-Лузанівка» (м. Одеса).

     Фахівці Інституту займають активну наукову та громадську позицію, про що свідчить її ділова і плідна участь в численних вітчизняних та міжнародних форумах:

     За період 2004-2009 рр. Інститутом крім публікацій результатів досліджень було підготовлено і передано органам державної влади і господарським структурам усіх рівнів 158 науково-практичних розробок і аналітичних матеріалів. Зокрема 14 до Комітетів Верховної Ради України, 7 - до Ради Національної безпеки і оборони України, 2 до Кабінету Міністрів України, 49 – до міністерств та відомств, 17 - до Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва. Значний пакет доповідних записок був спрямований на органи регіонального управління.

     Але владні та управлінські структури мало зважали на рекомендації вчених. Головне ж – не сприймали наші попередження, що спиралися на наші розрахунки та аналіз досвіду країн, які вже мали певний досвід у вирішенні тих чи інших питань. На жаль, існує певна недостатня узгодженість дій владних структур з висновками вчених.

      Загалом згідно з тематичними планами Інституту в 2004-2009рр. проводились дослідження із 22 НДР, виконання яких фінансувалось за рахунок бюджетних коштів, зокрема: 12 відомчих тем, 3 прикладних теми, 1 гранту НАН України для молодих вчених, 5 цільових програм та 1 конкурсної теми в межах спільних конкурсних науково-технічних (інноваційних) проектів між РАН та НАН України). Виконувалась також 31 робота за госпдоговірними угодами з відповідними замовниками.

    Із 22 НДР протягом звітного періоду завершено 21 тему. Всі завершені НДР, що були включені в тематичні плани у 2004-2009 рр., пройшли державну реєстрацію, виконані в планові строки і в повному обсязі.

   Протягом звітного періоду структурні підрозділи Інституту не змінювались і відповідають вимогам Постанови Президії НАН України №326 від 06.12.1995р. В складі Інституту 6 наукових відділів, функціонує господарсько-розрахунковий центр, видавничо-копіювальний центр, 5 навчально-наукових комплексів та 9 філій кафедр з ВУЗами регіону.

    Практично всі ВУЗи регіону забезпечуються кадрами вищої кваліфікації через захист дисертацій в Інституті.

    Кадрова політика керівництва спрямована на нарощування наукового потенціалу та його зміцнення.

    За звітний період середній вік науковців Інституту зменшився з 52 до 46 років, кандидатів наук – з 48 до 47 років, середній вік докторів наук знаходиться на рівні 59- 60 років.

    За звітний період у Спеціалізованій вченій раді захищено 118 кандидатських та 27 докторських дисертацій, з них співробітниками Інституту захищено 7 докторських та 33 кандидатських дисертацій, що забезпечує підготовку відповідного резерву наукових кадрів та їх поповнення спеціалістами вищої кваліфікації.

    
    Загальний обсяг публікацій за звітний період становить 2296,59 друкований аркушів.

   Результати наукових досліджень вчених Інституту опубліковані в численних монографіях, підручниках та інших виданнях.

На засіданні Президії НАН України участь в обговоренні взяли: академік НАН України Б.Є.Патон, академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України академік НАН України Е.М.Лібанова, директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України член-кореспондент НАН України А.Г.Шапар, радник Президії НАН України академік НАН України М.Г.Чумаченко, перший заступник голови Одеської обласної ради М.А.Тіндюк, перший віце-президент асоціації суднобудівельників України В.І.Лисицький, заступник голови Державної адміністрації морського і річкового транспорту – головний державний інспектор з безпеки судноплавства І.В.Тихонов, віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік НАН України В.М.Геєць.

     По результатам доповідь та виступів в її обговоренні, Президією НАН України були відзначені вагомі здобутки інституту й ґрунтовний характер отриманих ним теоретичних і практичних результатів. Ці результати мають суттєве значення для формування політики соціально-економічного розвитку України та окремих її регіонів, а саме – Українського Причорномор’я та Придунав’я. Важливим прикладом цього є «Морська доктрина України на період до 2035 року», затверджена постановою Кабінету Міністрів України, проект Національної концепції впровадження та розвитку більш чистого виробництва в Україні, поданий до Верховної Ради України. Разом з тим підкреслювалось, що у подальшому необхідно приділити увагу розгортанню наукової, організаційної та координаційної діяльності інституту на вирішення проблем приморських регіонів та АР Крим. Суттєвого розширення і поглиблення вимагають дослідження проблем модернізаційних  зрушень у економіці стратегічно важливого для України морегосподарського  комплексу, сфери рекреації та туризму. Також було відмічено, що пріоритетної уваги з боку інституту потребують проблеми раціонального природокористування, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки та сталого розвитку.

    Принципового значення на цьому шляху набуває вивчення найбільш ефективних шляхів трансформаційних зрушень у ринкових структурах і механізмах забезпечення їх розвитку, подальше вдосконалення економічних засад інфраструктурних перетворень у транспортній політиці та використанні транзитного потенціалу України, запровадженні інноваційних інституційних механізмів екологізації економіки. При цьому важливо домогтися практичного впровадження результатів в управлінські процеси, посилення впливу інституту на прийняття відповідних рішень владних структур центрального та регіонального рівнів. Особливу увагу необхідно приділити співпраці з обласними державними адміністраціями південного регіону.
    У цілому Президія НАН України схвалила діяльність Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Березень 2011 р.