Сьогодення та майбутнє Одеської академічної школи
економічної науки

          Еволюційний шлях цього потужного наукового колективу бере свій початок з 1970 року, створення Одеського відділення Інституту економіки Академії наук УРСР, що співпало з активізацією суспільно-політичного та господарського життя країни, поширенням можливостей регіонального розвитку, пошуків рішень нових завдань стратегічного розвитку держави. В цьому контексті вочевидь постала необхідність розвитку й активізації економічних досліджень, а особливо у такому напрямку і за такою спеціалізацією, які були б насамперед пов'язані з проблемами розвитку Південного регіону. Таким чином, поява в системі української академічної науки нового наукового підрозділу була затребувана самим життям, народногосподарськими планами соціально-економічного та духовного розвитку держави.

        Засноване в травні 1970 р. Одеське відділення Інституту економіки АН УРСР було націлене на розробку проблем підвищення ефективності морського транспорту та пов'язаних з ним галузей промисловості, програмно-цільового планування розвитку виробничих систем Півдня України, моделювання економіко-екологічних процесів, господарського дослідження морських ресурсів.

      Під керівництвом засновника Відділення д.е.н., проф. М.Т.Мелешкіна зусилля науковців Відділення були спрямовані в першу чергу на вирішення теоретичних та практичних завдань комплексного освоєння ресурсів Світового океану, оптимізації економіки та екології приморських регіонів. Він - засновник нового наукового напрямку «Еконологія», основні принципи та теоретичні положення якого знайшли відображення в ряді його фундаментальних робіт.

        Наукові розробки і активна позиція Інституту у 70-80 роках дозволили довести безперспективність та неефективність, і на цій основі призупинити реалізацію проектів будівництва Керченського та Дніпро-Бузького гідровузлів, каналу Дунай - Дніпро, Березівського хімкомбінату, які являли собою серйозну загрозу екологічній рівновазі регіону і розвиткові пріоритетних в соціально-економічному та екологічному відношеннях галузей рекреаційного потенціалу Причорномор'я.

        До речі, вже в 1976 році, відзначаючи вагомий внесок засновника нашого наукового колективу д.е.н., професора М.Т. Мелешкіна у розвиток економічної науки в Україні, його було обрано членом-кореспондентом Академії наук Української РСР.
У Відділенні в різні роки працювали відомі вчені, доктори наук: А.І. Уйомов; Л.В. Барташов; А.А. Союзов; Г.С. Башкіров; Г.С. Литвинчук; О.М.Бронфман; О.Б.Горстко; С.І.Хрістенко; В.С.Панюков; Н.Г.Ковальова; Ф.Т.Землянський; І.М.Попова; Л.С.Загадська; Б.І. Валуєв; О.В.Живицький; П.С.Мірошніков; О.П.Зайцев; В.Є.Глушков; Р.О.Крижановський, В.Г Кравченко, А.А. Зьїков та багато інших.

         У 1991 р., враховуючі отриманні Відділенням наукові надбання та їх актуальність у період переходу України до ринкових відносин, і головне, наявність могутнього наукового потенціалу, Президія Національної Академії наук України прийняла рішення про створення на базі Одеського відділення Інституту економіки самостійного Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

         З цієї нагоди діяльність колективу інституту набула нової спрямованості. Сформовані ще на підвалинах відділення, почали стрімко розвиватися наукові школи з вивчення економіко-екологічних проблем природокористування та рекреації в приморських регіонах; проблем соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я; економічних проблем розвитку морського транспорту, становлення та розвитку ринку транспортних послуг; проблем розвитку відкритої економіки, підприємництва.

         Першими результатами їхньої діяльності стала низка ініціатив Інституту спрямованих на ефективне використання багатого морегосподарського потенціалу, біологічних, мінеральних, рекреаційних та інших цінних ресурсів Чорного та Азовського морів, інших районів Світового океану, а саме було:
   реалізувано координаційні функції з розробки економіко-екологічних і соціальних аспектів схеми охорони та раціонального використання водних ресурсів в районі придунайських озер і запропонував альтернативні варіанти водокористування в зоні водосховища Сасик та Дунай-Дністровської зрошувальної системи;
   запропоновано спільно з компанією "Одесос холдінг ЛТД" та Державним митним комітетом міжнародний інвестиційний проект "ЄВРАГЕЙТ", головна мета якого - розвиток політики відкритої економіки в Українському Причорномор'ї на основі зміцнення транзитних функцій регіону та спільного підприємництва.
    розроблено проект Державної Програми соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я, в, якій синтезовані уявлення про конкретні механізми здійснення стратегії розвитку всіх галузей у поєднанні з реалізацією загальнодержавних реформ та багато іншого.
 
        Забезпечуючи інноваційний пошук і розв'язуючи завдання комплексного розвитку економічних досліджень, колектив Інституту проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України завжди націлений на розв'язання найважливіших проблем економіки нашої держави.

         Формування напрямків, пов'язаних з розв'язанням проблеми становлення ринкових відносин, від самого початку створення Інституту ставило за мету дослідження закономірностей і процесів реалізації перехідного періоду, трансформації економічних відносин в Україні та особливостей їх виявлення в окремих секторах економіки та міжгалузевих господарських комплексах у приморських регіонах. Вже перші результати проведених протягом останніх років досліджень дозволяють характеризувати їх як нові наукові надбання у підходах до методології формування стратегії економічних реформ. Діапазон цих результатів у завершених і незавершених роботах досить широкий: від визначення конкретних напрямків стратегії реформ, в тому числі подолання рудиментних дотоварних відносин, вироблення оптимальних співвідношень між вільними ринковими відносинами і засобами централізованого державного управління до вдосконалення системи національного обліку; від обґрунтування цілей, приоритетів та засобів реалізації державної політики відкритої економіки до напрямків та обсягів структурних перетворень і засобів вдосконалення господарського механізму у морегосподарському і рекреаційному комплексах, у галузях промисловості, транспорту тощо.

           Запорукою досягнень Інституту сьогодні та в майбутньому є його науковий потенціал. Значний вклад в становлення Інституту та розвиток його наукових напрямків вносять: академік НАН України Б.В.Буркинський; доктори наук: В.М.Степанов; С.К.Харічков; М.І.Котлубай; А.І.Бутенко; В.О.Дергачов; О.М.Котлубай;; М.Т.Примачов; О.Б.Альохін; Т.П.Галушкіна; О.М.Громова; В.М.Осипов; О.В.Садченко; Н.М.Андреєва, потужний колектив більше ніж ЗО кандидатів наук.
 
          Сьогодні фундаментальні і прикладні розробки наукових шкіл Інституту спрямовані на вирішення актуальних проблем оптимізації ринкових відносин національної економіки, стратегії і тактики сталого, збалансованого соціально-економічного та економіко-екологічного розвитку які визначають сучасний стан як Українського Причорномор'я так і країни в цілому:
    - теорія та методологія реструктуризації господарчих комплексів, формування механізмів інституційних перетворень в економіці;
     - економічна політика та механізми забезпечення сталого розвитку і конкурентоспроможності господарського комплексу Причорномор’я, туристичної та рекреаційної сфери;
     -  політика інституційно-організаційних перетворень та формування економічних відносин у сфері природокористування та забезпечення екологічної безпеки;
     - морська судноплавна політика, розвиток транзитного потенціалу та спрощення організаційних процедур здійснення інтермодальних перевезень;
     - стратегія і механізми зміцнення потенціалу Українського Причорномор'я та подолання соціально-економічних диспропорцій його розвитку.

         Науковий   потенціал,   багаторічний  досвід  економічних  досліджень дозволяє колективові Інституту здійснювати науковий пошук водночас як у сфері макроекономіки, так і в сфері регіональної і мікроекономіки, відпрацьовувати нові методи в економічних дослідженнях.

          В макроекономіці основну увагу зосереджено на проблемах трансформації економічних відносин. Проведені дослідження показали неможливість прискореного, так званого "революційного" підходу до зміни форм і механізмів господарювання. Зокрема, було виявлено та змодельовано вплив низки об'єктивно діючих факторів, які перешкоджають формуванню ринкових відносин у достатньо короткі проміжки часу, оскільки саме недооцінка їх дії, насамперед, і є причиною кризових ситуацій у соціально- економічній сфері, які й дотепер супроводжують розвиток економіки України і їх подальше ігнорування може стати причиною ще більш потужних руйнівних процесів.

        Актуальність досліджень у макроекономічному напрямку значно підсилюється в контексті проблем сьогодення, а саме пошуку обґрунтованих заходів для подолання наслідків світової кризи у фінансовому та економічному секторах Українського суспільства.

        Дослідження соціально-економічних процесів, що відбуваються на регіональному рівні, ставлять за мету розробку основних положень регіональної економічної політики держави.

        В Інституті розроблені Концепція соціально-економічного та економіко-екологічного розвитку приморських регіонів України, концептуальні основи організаційно-економічного регулювання науково-технічного розвитку регіону, Концепція розвитку підприємництва в регіонах України. Практична реалізація останніх знайшла відображення у відповідних програмах для Одеської області.

        Особливе місце в дослідженнях посідає питання узгодження інтересів державної та регіональної економічної політики. Інститут одним з перших в Україні поставив питання про формування політики відкритої економіки як одного з найважливіших стратегічних напрямків у розвитку держави, запропонував Концепцію створення вільних економічних зон як однієї з реально можливих форм загальної теорії відкритої економіки з урахуванням специфіки соціально-економічних умов в Україні.

       В цьому ж напрямку націлені наукові дослідження та практичні рекомендації Інституту щодо формування основних положень морської політики України, розвитку її транзитного потенціалу, значного підвищення ролі та місця приморських регіонів у стабільному процесі входження нашої країни у міжнародний економічний простір. Прикладами системних наукових досліджень, що визначають реальні перспективи розвитку транзитної функції України, є розробки проектів програмних та нормативно-правових документів з розвитку судноплавства, правил перевезення зовнішньоторговельних та транзитних вантажів у змішаному наземно-водному сполученні, комплексного використання транспортного потенціалу регіону українського Нижнього Дунаю, розвитку портово-промислових комплексів на півдні України та багато інших.

      Регіональний аспект дослідження багатьох складних проблем економіки вимагає цілісного погляду та уявлення про напрямки, форми і методи розвитку економіки регіону. Саме це стало поштовхом до ініціативної розробки фахівцями Інституту стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку Українського Придунав'я, що в подальшому знайшло своє відображення у Державній Програмі комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2011 роки.

       Саме життя вимагає від економічної науки негайної реакції на злободенні питання порядку денного. Тому у сьогоднішніх першочергових завданнях Інституту є експертно-аналітична оцінка та обґрунтування доцільності подальшої господарської діяльності і режиму використання лиману Сасик на півдні Одещини. Підкреслимо, мова йдеться про об'єктивне і неупереджене урахування низки економіко-екологічних негативних явищ, що склалися в басейні цього унікального водного об'єкту, які, до речі, були прогнозовані фахівцями Інституту ще у 80-90-х роках минулого сторіччя.

        Важливе значення в тематиці досліджень Інституту посідають економічні проблеми ринку транспортних послуг.
Наукова новизна цього напрямку полягає в теоретичних розробках нових, узагальненні й уточненні ряду діючих положень та знань, які в сукупності складають економічні основи розв'язання загальнодержавної проблеми забезпечення прискореного розвитку національного судноплавства та транспортного забезпечення в цілому, як основи прискореного економічного зростання українського суспільства та підвищення рівня добробуту людей. В рамках цих досліджень висунуто ідею і обґрунтовано теоретичні засади розвитку торговельно-промислового судноплавства як реального прояву дії світових процесів лібералізації економічних відносин та глобалізації світової економіки на українському економічному просторі та діючому правовому полі.

       На базі багаторічних комплексних досліджень сформульовано принципово нові теоретичні положення та методичні рекомендації з використання в інтересах національного господарства кон’юнктури фрахтового ринку, економіко-правових аспектів розвитку світового судноплавства у тому числі окремих транспортно-технологічних систем, тенденцій прояву трансформаційних процесів у транспортній системі України та їх адекватності загальносвітовим напрямкам розвитку, особливостей вдосконалення організаційно-економічного механізму роботи транспортних стикових пунктів і розвитку транспортно-виробничих систем у приморських регіонах; організації нових економічних відносин і формування економічних регуляторів процесів розвитку й взаємодії з клієнтурою принципово нового типу.

         Теоретичні та методологічні результати досліджень в цьому науковому напрямку лягли в основу ініційованої Інститутом Концепції національної морської політики України, проект якої використано при підготовці рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 року «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави» введеного в дію відомим Указом Президента України та низки проектів нормативно-правових актів яки зараз розробляються на його виконання. Найголовнішим з них є проект Морської доктрини України.

        Багаторічні наукові накопичення в дослідженні економіко-екологічних проблем збагатилися новими підходами до розв'язання завдань управління сталим розвитком територіально-виробничих систем і природно-господарських комплексів в умовах перехідного періоду на основі теоретичного та методичного забезпечення реалізації механізмів управління, адаптованих до умов ринку в сфері природокористування і розвитку економіко-екологічних систем.
 
       В рамках економіко-екологічної теорії сталого розвитку розроблено концепцію реформування системи природокористування (на прикладі приморських регіонів), в основу якої покладено принципи ресурсно-екологічної безпеки на всіх рівнях організації суспільного виробництва (місцевому, регіональному, національному і міжнародному), соціально-екологічних пріоритетів при розміщенні і розвитку продуктивних сил в приморських регіонах, пріоритетності курортного природокористування, активного екологічного пристосування.

          На основі теоретичних опрацювань і концептуальних положень розроблено концепції регіонального використання природних ресурсів і захисту Чорного моря від забруднень, основи формування економіко-екологічної та нормативної бази управління природокористуванням приморських регіонів, механізм формування природно-господарських рекреаційних комплексів.

           Багато розробок з ресурсно-екологічної тематики запропоновано до практичного впровадження як на державному, так і регіональному рівнях. Так, саме в Інституті вперше розроблено проект Закону України «Про природокористування в морській береговій зоні». Саме фахівці Інституту виявили наполегливість та внесли значний доробок у формування основних концептуальних уявлень про розвиток наукових досліджень Світового океану і формування море господарського комплексу в інтересах ресурсно-екологічної безпеки та соціально-економічного розвитку України.

          Реалії політичних реформ та економічного життя затримали впровадження розробок Інституту, але на сьогоднішній день інтерес та суспільні потреби до них не тільки не згасли, а навпаки - значно зросли. Вже згаданим вище травневим (2008р.) Указом Президента України визначено завдання розробки Національної програми досліджень і використання ресурсів Азово-Чорноморського басейну, інших регіонів Світового океану на 2009-2034 роки, у реалізації якого, ми сподіваємось на це, знайдуть своє місце досвід та наукові розробки Інституту минулих років, а також науковий потенціал сьогодення.

          Крім сказаного вище, в рамках напряму економіко-екологічних проблем природокористування та рекреації Причорномор'я виконано розробки, пов'язані з розвитком теоретичного базису інтегрованого управління природокористуванням та природоохоронною діяльністю в морській береговій зоні України для сприяння її сталому розвиткові. Можна було б навести багато прикладів, що ілюструють результативність та прикладний характер розробок. Обмеженість газетної публікації дозволяє тільки згадати, наприклад, проект Концепції переходу України до Сталого розвитку (2006р.), проект Національної Концепції впровадження та розвитку екологічно чистого виробництва в Україні (2006р.), участь фахівців Інституту у розробці проекту Стратегії національної екологічної політики України до 2020р. (2007р.), що на теперішній час розглядаються у вищих органах виконавчої та законодавчої влади як підґрунтя для прийняття відповідних законодавчих актів держави.

       Науковий рівень досягнення фахівців Інституту в галузі проблем регіонального розвитку та природокористування високо оцінено державою та науковою громадськістю України. Так, академік НАН України Б.В.Буркинський є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за 2006 рік та, сумісно з докторами економічних наук, професорами В.М.Степановим та С.К.Харічковим, є також лауреатом премії НАН України ім. М.І.Туган-Барановського в галузі економіки за 2005 р. Вчені Інституту нагороджувалися грамотами Верховної Ради та Кабінету міністрів України, отримують іменні стипендії Президента України та Президії НАН України.

         Останнім часом в Інституті започатковано активні теоретичні та прикладні дослідження з проблем ресурсно-екологічної безпеки як важливої складової частини національної безпеки України.

          Зокрема, у рамках наукового співробітництва з Російською академією наук Інститут виконує науково-дослідний проект «Наукові основи інтегрованого управління використанням ресурсів Азовського моря і забезпечення економіко-екологічної безпеки Приазов'я в економічних інтересах України та Російської Федерації».

         За період існування в Інституті підготовлено понад 300 наукових монографій та випущено 33 збірки наукових праць під загальною назвою «Економічні іновації» Завдяки активній діяльності аспірантури, докторантури та спеціалізованої вченої ради з присудження наукових ступенів доктора та кандидата економічних наук в інституті захищено понад 400 кандидатських та 100 докторських дисертацій, Фахівці інституту здійснюють активну науково-консультаційну діяльність в Одеській обласній державній адміністрації, Одеських обласній та міській радах, тощо.

          Особливо слід зауважити про активну позицію Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень у співпраці з вищими навчальними закладами півдня України в галузі підготовки бакалаврів і магістрів з економіки, менеджменту, міжнародних економічних відносин, підготовки та атестації наукових кадрів економічної спеціалізації. Як позитив ми маємо відмітити, що від раніше напрацьованих традиційних форм співпраці у цих питаннях ми перейшли до новітніх форм спільної роботи з провідними вузами у науково-учбових комплексах та філіях кафедр. На сьогоднішній день вже працюють чотири науково-учбових комплексу з Одеським державним економічним університетом, Одеською національною академією харчових технологій та Одеським національним політехнічним університетом, Національним університетом кораблебудування ім. адмірала Макарова (м. Миколаїв). На черзі підписання спільних домовленостей про роботу науково-учбових комплексів з Одеським державним екологічним університетом. В інституті працюють філіали кафедр економіки та менеджменту Оделького національного морського університету та Одеської національної морської академії.

          Нещодавно була відзначена славетна дата в історії вітчизняної науки - 90-річчя з дня заснування Національної Академії наук України. Більше ніж третина цього терміну припадає на історію створення, формування та розвитку Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, який сьогодні є одним з провідних наукових підрозділів Національної Академії наук у Південному регіоні України в галузі соціогуманітарних, а саме - економічних, наук.

  Кадрова політика Інституту спрямована на збереження спеціалістів вищої кваліфікації для забезпечення розвитку та належного рівня науково-дослідницької роботи.  Структура кадрів Інститут та його підрозділів визначається характером і основними напрямами наукової діяльності. На сьогодні в Інституті склався висококваліфікований колектив учених та спеціалістів, який здатний вирішувати наукові проблеми економіки та управління.
   На даний час в Інституті працює 124 співробітник, за основним місцям – 116, з них 57 - науковці: 12 докторів наук і 26 кандидатів наук.

   Адміністративно-управлінський персонал

1. Директор Інституту, академік НАНУ, д.е.н., професор Буркинський Б.В.
2. Заступник директора Інституту з наукової роботи, д.е.н., проф. Харічков С.К.
3. Заступник директора Інституту з наукової роботи, д.е.н., проф. Котлубай О.М
4. Заступник директора Інституту по загальних питаннях, Тисовський В.В.
5. Вчений секретар, к.е.н., с.н.с. Хумарова Н.І.

В Інституті функціонує шість відділів, кожний з яких забезпечує важливі напрямки наукових досліджень:

   Відділ економіко-екологічних проблем приморських регіонів - розробка методології господарського освоєння та підвищення економіко-екологічної ефективності природно-ресурсного потенціалу приморських регіонів.   

1. Зав. відділом д.е.н., проф. Степанов В.М.

2. Головний науковий співробітник, д.е.н. Андрєєва Н.М.

3. Головний науковий співробітник, д.е.н.,с.н.с. Громова О.М.

4. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с. Золотов В.І.

5. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с.  Фесенко О.О.

6. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с.  Рубель О.Є.

7. Старший науковий співробітник, к.е.н. Бердников І.А.

8. Науковий співробітник, к.е.н. Шунтова С.Г.

  
   Відділ  економічного регулювання природокорстування -  теоретичні проблеми економіки і управління природокористуванням

1. Головний науковий співробітник, д.е.н., проф. Харічков С.К.

2. Головний науковий співробітник, д.е.н., проф. Галушкіна Т.П.

3. Головний науковий співробітник, д.е.н., с.н.с. Садченко О.В.

4. Провідний науковий співробітник, д.е.н., с.н.с.  Ковальва Н.Г.

5. Провідний науковий співробітник, к.е.н., с.н.с.  Купінець Л.Є.

6. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с.  Хумарова Н.І.

7. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с.  Рассаднікова С.І.

8. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с.  Мартієнко А.І.

9. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с. Сааджан І.А.

10. Науковий співробітник, к.е.н. Воробйова О.А.

11. Молодший науковий співробітник Гордійчук Є.В.

   
   Відділ ринкових механізмів та структур - розв'язання теоретичних проблем та розробка науково-практичних рекомендацій щодо реалізації ринкових відносин, ринкового регулювання НТП

1. Головний науковий співробітник, д.е.н., проф., академік НАНУ Буркинський Б.В.

2. Головний науковий співробітник, д.е.н., с.н.с. Осипов В.М.

3. Головний науковий співробітник, д.г.н., проф. Дергачов В.О.

4. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с. Лисюк В.М.

5. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с. Тараканов М.Л.

6. Старший науковий співробітник, к.е.н. Нікішина О.В.

7. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с. Степаненко Є.Ф.

8. Старший науковий співробітник, к.е.н. Бревнов О.О

9. Старший науковий співробітник, к.е.н. Медяна А.М.

10. Науковий співробітник, к.е.н. Антонюк П.О.

11. Науковий співробітник Щокін Ю.В.

12. Молодший науковий співробітник  Лайко О.І.

  
   Відділ ринку транспортних послуг -  вивчення аспектів функціонування ринку транспортних послуг та шляхи підвищеня ефективнсті транспортної мережі Приморських регіонів 

1. Головний науковий співробітник, д.е.н., проф.  Котлубай О.М.

2. Головний науковий співробітник, д.е.н., с.н.с. Котлубай М.І.

3. Провідний науковий співробітник, д.е.н., проф.  Примачов М.Т.

4. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с.  Кухарчик В.Г.

5. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с. Липинська О.А.

6. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с. Тадика І.Б.

7. Науковий співробітник, к.е.н. Толкачова Г.В.

8. Науковий співробітник, к.е.н. Ільченко С.В.

9. Молодшого наукового співробітника Познанська І.В.

10. Провідний інженер Камчатная Т.Г.

11. Провідний інженер Богаченко Л.А.

   
   Відділ соціально-економічного розвитку приморських регіонів - дослідження соціально-економічного розвитку Приморських регіонів і розробка політики соціального захисту населення

1. Зав. відділом, д.е.н., професор Осипов В.М.

2. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с. Півоварчук І.Д

3. Молодший науковий співробітник Зосько С.В.

4. Молодший науковий співробітник Курносова А.В.

5. Молодший науковий співробітник Яблонська Н.В.

  
   Відділ розвитку підприємництва - вивчення проблеми розвитку підприємництва та підвищення його ефективності в умовах різних форм власності

1. Зав. відділом, д.е.н., проф. Бутенко А.І.

2. Пров. науковий співробітник, к.е.н., с.н.с. Шлафман Н.Л.

3. Старший науковий співробітник, к.е.н., с.н.с. Барабаш О.О.

4. Старший науковий співробітник, к.е.н. Сараєва І.М.

5. Старший науковий співробітник, к.е.н. Лазарева Є.В.

6. Науковий співробітник, к.е.н. Стоянова М.М.

7. Молодший науковий співробітник Лукащук В.В.

8. Молодший науковий співробітник Карпинська Г.В.

Склад Ученої ради (затверджено Протоколом №1 від 30.01.2009 року)

     Вчену раду Інституту очолює академік НАН України, д.е.н., професор  Буркинський Б.В.  Застуники голови Вченої ради  д.е.н., професор Харічков С.К. і д.е.н., професор Котлубай О.М. Учений секретар - к.е.н., с.н.с. Хумарова Н.І. Вчена рада складається з 23 членів.

1. Голова, академік НАН України, д.е.н., професор Буркинський Б.В.

2. Заступник голови, д.е.н., професор Харічков С.К.

3. Заступник голови, д.е.н., професор Котлубай О.М.

4. Заступник директора з загальних питань Тисовський В.В.

5. Учений секретар, к.е.н., с.н.с. Хумарова Н.І.

6. д.е.н., професор Степанов В.М.  

7. д.е.н., професор Бутенко А.І.

8. д.е.н., професор Галушкіна  Т.П.

9. д.г.н., професор Дергачов В.О..

10. д.е.н., гол.н.с. Громова О.М

11. д.е.н., гол.н.с. Котлубай М.І

12. д.е.н., гол.н.с. Осипов В.М.

13. д.е.н., гол.н.с. Садченко О.В.

14. д.е.н., гол.н.с. Андрєєва Н.М.

15. к.е.н., с.н.с. Барабаш О.О.

16. к.е.н., с.н.с. Лисюк В.М.

17. к.е.н., с.н.с. Моліна О.В.

18. к.е.н., с.н.с. Півоварчук І.Д.

19. к.е.н., с.н.с. Липинська О.А.

20. к.е.н., с.н.с. Шлафман Н.Л.

21. к.е.н. Лайко О.І.

22. Гол. проф. організації, к.е.н. Купинець Л.Є.

23. к.е.н., гол. Ради молодих учених Рубель О.Є.

        Продолжается осенний набор на обучение в докторантуре и аспирантуре Института. Для участия в конкурсе необходимо представить следующий пакет документов:

1. Заявление
2. 4 фотографии 3х4
3. Личный список по учету кадров
4. Список опубликованных научных работ и изобретений. Аспиранты, которые не имеют опубликованных научных работ и изобретений, подают научный доклад (реферат с избранной ими научной специальностью)
5. Медицинскую справку о состоянии здоровья форма №286-У (086-У)
6. Копию диплома об окончании высшего учебного заведения с указанием полученной квалификации специалиста или магистра (лица, получившие соответствующее образование за границей – копию настрификованного диплома)
7. Удостоверение о сдаче кандидатских экзаменов (при наличии сданных экзаменов)

Вступительные экзамены по специальности, философии, иностранному языку будут проводиться с 20 сентября по 20 октября 2010 года.

Прием документов осуществляется до 10 сентября 2010 года 

Зачисление будет проводиться с 1 ноября 2010 года 

       В ІПРЕЕД НАН України продовжує роботу спеціалізована Рада з захисту докторських та кандидатських дисертацій. В 2008 р. захищено 5 дисертацій на здобуття наукового ступеню доктора економічних наук, 22 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. В докторантурі Інституту навчається 4 докторанта з них 1 за контрактом, в аспірантурі Інституту навчаються 41 аспірантів з них 14 з відривом від виробництва, 25 без відриву від виробництва з них 4 аспірантів - навчаються за контрактом. Та 2 аспіранта іноземні громадяни, з них 1 з відривом від виробництва, 1 без відриву від виробництва.
   План прийому до аспірантури у звітному році виконано у повному обсязі, на 11 вакантних місць зараховані 11 аспірантів: 6 - на стаціонар, 5 - на заочне відділення з них зараховано 1-го аспіранта з відривом від виробництва за контрактом. До докторантури згідно плану прийому, зараховано 1 докторант за бюджетним фінансуванням.
   З 2008 р. отримують стипендію НАН України молоді вчені Інституту молодші наукові співробітники: Гордійчук Е.Г., Познанська І.В.
   Наукових співробітників, направлених на стажування в установи країн СНД та далекого зарубіжжя у звітному році не було.
   У звітному році було зараховано 11 спеціаліста у віці до 35 років.